- відщеплювати
- —————————————————————————————відще́плюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відщеплювати — юю, юєш, відщепля/ти, я/ю, я/єш, недок., відщепи/ти, еплю/, е/пиш; мн. відще/плять; док., перех. 1) Відбивати, відколювати частину чого небудь. 2) хім. Відокремлювати, відділяти одні молекули або їх частини від інших … Український тлумачний словник
відщепити — див. відщеплювати … Український тлумачний словник
відщеплюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до відщеплювати … Український тлумачний словник
відщеплювання — я, с. Дія за знач. відщеплювати й відщеплюватися 1), 3) … Український тлумачний словник
відщепляти — див. відщеплювати … Український тлумачний словник
дегідратувати — у/ю, у/єш, недок. Відщеплювати воду від молекул хімічних сполук … Український тлумачний словник
іоноген — у, ч., фіз., хім. Електричний, радіопроменевий, термічний пристрій або хімічна сполука, що здатні породжувати, утворювати, висилати, відщеплювати іони … Український тлумачний словник
іоногенний — а, е. 1) Прикм. до іоноген. 2) Здатний породжувати, утворювати, висилати, відщеплювати іони … Український тлумачний словник